Автор: admin

Робочий день у нашому маркеті починається рано — вже о 7:00 перші касири заступають на зміну. Так-так, поки більшість ще мружиться на кухні в очікуванні кави, наші працівники вже зустрічають перших ранкових клієнтів. А закінчується день рівно о 23:00 — коли останній покупець іде з магазину з пакетом молока та відчуттям, що його тут справді чекали.

07:00 — Тиша, чистота і звук кавомашини.

Початок зміни — це як ранкова репетиція. Поки ще спокійно, касири перевіряють касу, налаштовують настрій на продуктивний день і тихенько мріють про вихідні (жартуємо… частково).

10:00 — Товарообіг розігрівається.

Клієнтів більше, корзинки повніші, а руки касира — спритніші. Тут головне — пильність, уважність і знання, де у тебе яка кнопка. Бо коли в кошику 8 однакових йогуртів, очима вже рахуєш “раз-два-три…” — і тільки б не збитися!

14:00 — “А де ваш соєвий соус?”

Касир — це не тільки про чеки. Це ще й про допомогу, поради, ввічливість і здатність триматися, коли в тебе п’ятеро клієнтів і троє з них питають щось одночасно.

17:30 — Легкий гумор для душі.

У розпал зміни, коли вже все сканувалося і перераховувалося кілька десятків разів, рятує атмосфера. У нас у команді завжди є місце для посмішки — навіть якщо гість приніс банани без стікера, і тепер ти, як досвідчений ботанік, визначаєш їх сорт на око.

22:55 — Останній покупець.

Касир уважно пробиває останній товар, попрощавшись з такою ж повагою, як і з першим відвідувачем сьогодні зранку. Бо кожен клієнт — важливий. І кожна зміна — як міні-пригода, що залишає по собі не лише втомлені ноги, а й відчуття, що зробив щось корисне.

І ні, це не означає, що касир працює з 7 ранку до 23 вечора. У нас гнучкий графік: кожен може підібрати зміну під себе — ранкову, вечірню або часткову. Робота повинна вписуватися в життя, а не навпаки — ми це точно розуміємо.

Так минає день касира в Сімі та Сім23. Сканер чітко працює, посмішки сяють, команда підтримує — і хоч це не завжди легко, але точно ніколи не нудно. А ще — це про людей, які роблять свою справу з душею.

Для когось імбирне печиво — це просто смачний десерт. А для Бортнік Іванни — це справжнє хобі, яке дарує душевний спокій, натхнення й можливість робити світ трішечки теплішим.

«Коли я розмальовую печиво, наче вимикається метушня буднів і вмикається внутрішнє світло. Це момент, коли я повністю поринаю у творчість, відпочиваю душею й знаходжу гармонію», — ділиться Іванна.

Для неї це не просто випічка, а мистецтво, через яке можна висловити почуття. Кожне печиво — як маленька листівка, що передає тепло, любов і турботу. Саме тому її солодкі вироби часто стають подарунками — і не лише красивими, а й щирими, зробленими від серця.

Це хобі стало способом ділитися радістю з іншими. І саме в цьому — його особлива магія: дарувати щастя простими, але такими теплими речами.

13 квітня у мальовничому урочищі Воротнів, поблизу Луцька, відбувся забіг Альпініст Лучеськ трейл 2025. Цей захід об’єднав сотні учасників з усієї України задля кількох важливих цілей: підтримки Збройних Сил України, розвитку масового спорту, пропаганди здорового способу життя та формування позитивного туристичного іміджу Луцька.

Ми раді, що мережа Сімі та Сім23 стала частиною цієї ініціативи. Наш учасник — Романцов Дмитро — гідно представив команду та подолав трасу з бойовим настроєм і високою мотивацією. Дмитро не лише пробіг дистанцію, а й зробив свій внесок у добру справу — допомогу ЗСУ.

Ми пишаємося кожним, хто знаходить сили та бажання поєднувати активність, свідомість і благодійність. А ще — надихає приклад Дмитра: навіть одна людина від компанії може зробити вагомий крок вперед, якщо цей крок має мету.

Компанія й надалі підтримуватиме участь працівників у подібних заходах, адже ми переконані: сила команди — в ініціативі кожного.

Цього березня наші колеги з Луцька, Львова та Тернополя долучилися до важливої ініціативи — відвідали благодійні концерти гурту “Фіолет”, мета яких — зібрати кошти на мавіки для 77-ої бригади.

Окрім приємного вечора в колі музики й єдності, це була ще й можливість зробити добру справу. Компанія Сімі та Сім23 не лише підтримала ідею, а й подвоїла суму, зібрану працівниками за квитки. Разом ми не просто слухали улюблений гурт — ми допомагали ЗСУ.

Найцінніше — це відчуття спільності: і в залі під сценою, і в команді. Незабаром гурт “Фіолет” поділиться вдячністю за нашу підтримку, а ми — ще раз нагадаємо: разом ми — сила!

У сучасному світі, де щоденний ритм життя не залишає місця для спокою, творчість стає справжнім острівцем гармонії. Для Альони Воробей таким заняттям стало рукоділля — її шлях у світ творчості розпочався ще в дитинстві, а зараз це хобі допомагає їй розслабитися та відновити внутрішній баланс.

Альона захопилася вишиванням бісером ще у третьому класі. Мама навчила її цій техніці, і вже незабаром з-під її рук вийшла перша картина, яку вона з гордістю подарувала своїй класній керівничці.

«Це було щось особливе — створити власноруч подарунок, у який вкладено стільки зусиль та тепла», — ділиться Альона.

Згодом вона вишила ще п’ять картин. Але на цьому захоплення не закінчилося. Після завершення чергової роботи залишився бісер, і Альона вирішила спробувати щось нове — плетіння з бісеру.

Через деякий час Альона знову взяла до рук голку з бісером і поринула у знайомий, заспокійливий процес. Для неї це стало справжнім способом розслабитися після напруженого дня.

«Це заняття допомагає відволіктися від турбот, заспокоїти думки та просто насолоджуватися процесом створення краси», — розповідає Альона.

Окрім вишивання, Альона знайшла ще одну цікаву справу — картини за номерами. Цей процес дозволяє не лише відпочити, а й відчути себе справжнім художником. Вона вже завершила дві такі картини, а зараз працює над ще одним проєктом — викладає мозаїку.

«Мозаїка вимагає терпіння та уважності, але саме це й допомагає повністю зосередитися на процесі та забути про стрес», — додає Альона

Для Альони творчість стала не лише приємним заняттям, а й способом віднайти гармонію. Вишивання, плетіння з бісеру чи створення картин — усе це допомагає їй відволіктися від буденних турбот і зарядитися позитивною енергією.

Створюючи красу власними руками, ми не лише прикрашаємо світ навколо, а й наповнюємо себе внутрішньою гармонією та спокоєм.

У світі, де так багато масового виробництва, ручна робота стає справжнім мистецтвом. Кожен виріб — це не просто предмет, а частинка душі майстра, його фантазія та натхнення. Для Мирослави Павлушенко ручна робота — це не просто хобі, а справжній спосіб самовираження.

Мирослава створює унікальні букети з цукерок — креативні композиції, що поєднують естетику квіткових шедеврів і приємний смак улюблених солодощів.

«Кожного разу, коли я починаю нову роботу, в моїй уяві з’являється образ ідеальної композиції, — розповідає Мирослава. — У кожній деталі я намагаюся передати тепло своїх рук і додати особливу атмосферу».

Процес створення букетів вимагає не лише творчості, а й неабиякої майстерності. Кожен елемент — від вибору цукерок до оформлення стрічками та декором — потребує уваги до деталей.

• Підбір кольорів: Мирослава ретельно обирає відтінки, щоб букет виглядав гармонійно та елегантно.
• Оформлення: Кожна цукерка закріплюється так, щоб її можна було легко дістати, не порушивши композицію.
• Деталі: Стрічки, декоративні елементи та стильна упаковка додають букету довершеності.

Ручна робота — це більше, ніж просто хобі:

«Для мене це спосіб подарувати людям емоції, зробити їхній день особливим», — каже Мирослава. Її букети з цукерок стають ідеальним подарунком на дні народження, весілля, корпоративи чи просто як знак уваги.

Кожна її композиція — це не просто виріб, а історія, в якій поєднуються любов до краси, творчість та прагнення зробити світ яскравішим.

Адже ручна робота — це справжнє мистецтво, яке можна не лише побачити, а й відчути на смак!